Історія та походження баночного лікування

Точне походження баночної терапії залишається невідомим – вважається, що дія вакуумної терапії була частиною терапевтичних зусиль протягом усієї історії людства, мігруючи разом з людськими племенами вздовж міграційних шляхів. Ці стародавні культури використовували видовбані камені, роги тварин, кістки, бамбук, горіхи, мушлі та гарбузи, щоб очистити тіло від укусів, отрут, пустул, інфекцій та уражень шкіри, і багато з цих інструментів використовуються й сьогодні. Стародавні цілителі також використовували баночні пристрої, щоб витягувати злих духів з тіла та збалансовувати рідини. Фаянс та метал виготовляли для виготовлення посудин для банок ще до появи скла, пластику, гуми та силікону.

• Баночна терапія використовувалася в Єгипті близько 3500 років тому, і її застосування відображено в ієрогліфічних письмах. Найдавніше зафіксоване використання банок належить відомому даоському алхіміку та травнику Ге Хуну (281–341 рр. н. е.). У Стародавній Греції Гіппократ рекомендував використовувати баночки для лікування різних захворювань, а на початку 1900-х років видатний британський лікар сер Артур Кіт писав, як він був свідком чудового успіху баночного масажу.

У Китаї було проведено широке дослідження баночного масажу, і ця практика є основою роботи державних лікарень традиційної китайської медицини (ТКМ). Фундаментальна терапевтична цінність баночного масажу була задокументована протягом кількох тисяч років клінічного та суб’єктивного досвіду та розширила його застосування в багатьох галузях.